Додати в закладки
Вхід  |  Реєстрація
Пошук по сайту: Розширений пошук по сайту
Туристам
Оголошення
Про Чернівці
Довідка
Транспорт
Архів новин



» Центральна площа
рубрика: туристам » Пам'ятки культури | переглядів: 911 | коментарі: 0
Центральна площаЦентральна площа — серце міста, яка в минулому звалася площа Ринок. На площі безліч стародавніх, але добре збережених будинків. Але головний інтерес представляє міська ратуша. Її будівництво велося в 1843-1847 рр. Будинок зводився монументально, навіки. Так котлован під вежею був викопаний глибиною 6 метрів. Розміри будови становлять 41,2 метра по фасаду, 37 метрів з боку вулиці Головної, 46 метрів з боку вул. І. Франко. Над усьому спорудженням піднімається 50-ти метрова двохярусна вежа з балконами, яку вінчають шпиль і годинник.
Центр Чернівців персоніфікує Центральна площа, у минулому площа Ринок або Рингпляц, яка є серцем міста от уже майже два сторіччя. Площа, насправді, є центральною – від неї як промені розходяться в усі сторони майже всі головні вулиці міста: Головна, Руська, Університетська, І. Франка, О. Кобилянскої та ін.

Ідея створення площі народилася в самого австрійського цісаря Йосифа ІІ. В 1786 р. під час відвідування Чернівців він запропонував створити на тодішній південній окраїні міста простору площу, де працював би ринок і можна було б проводити ярмарку. Але через те, що тоді на тому місці перебували розрізнені ділянки десятка городян, які місцевій владі довелося викуповувати, створення площі просувалося повільно. Втім, уже приблизно з 1790 р., ще до закінчення облаштованості площі, тут з'являється торговище, яке на багато років визначило її характер і закріпило за нею назва «Рингпляц». А вже принаймні в перші десятиліття ХІХ в. площа одержала статус головної, про що вказав цісар Франц I у своєму щоденнику під час подорожі по місту в серпні 1817 р.

Архітектурний ансамбль площі Ринок, який почав формуватися на рубежі XVIII-ХІХ вв., став персоніфікувати нове обличчя міста. Однак дійсно європейський вид площа придбала лише після спорудження тут в 40-х роках ХІХ в. ратуші, яка назавжди закріпила за нею статус центру Чернівців і головного місця міському життя.
 


» Семінарська церква Трьох Святителів
рубрика: туристам » Пам'ятки культури | переглядів: 865 | коментарі: 0
Семінарська церква Трьох СвятителівДо архітектурного ансамблю колишньої Резиденції православних митрополитів Буковини входить церква Трьох Святителів разом з семінарським корпусом. Зараз на цому місці знаходиться Чернівецький національний університет. У квітні 1867 року було закладено перший камінь у фундамент церкви, зробив це владика Євген Гакман. Над його інтер'єром працювали фахівці високого рівня. Розписував храм художник-професор з Відня Карл Йобст, який робив темперні розписи з біблійними сюжетами. В храмі чудова акустика, тому сюди постійно охоче приходило багато шанувальників церковного співу, на сьогодні така можливість також є.

Після часів радянського атеїзму в 1993 році відновили теологічне відділення Чернівецького університету, тепер він звучить як філософсько-теологічний факультет. Після цього в церкві Трьох Святителів відродилося богослужіння, яке проводять студенти-теологи та їх духовні наставники-викладачі.
 


» Колишня синагога
рубрика: туристам » Пам'ятки культури | переглядів: 536 | коментарі: 0
Колишня синагогаЄврейське населення міста Чернівці одержало свій головний храм для молитви в 1877 році. В храмі, який називали Темпль, збиралися чернівецькі іудеї-реформісти. Темпль колись був одним з найбільш стильних культових споруджень старого міста. В наш час вже на його місці вже перебуває кінотеатр «Чернівці», в якому вже майже не розпізнають риси колишньої іудейської святині.

Проект для храму підготував відомий львівський архітектор та професор Юліан Захаревич. Архітектурна композиція будівлі перепліталася з елементами готики і ренесансу з екзотичними мавританськими мотивами. Посередині даху храму височів орнаментований мідний купол зі штилем, який увінчувала зірка Давида. Його стіни завершувалися величними вежами-мінаретами.Колишня синагога

У липні 1941 року, ще на початку Другої світової війни німецько-румунські війська спалили синагогу. Після чого Темпль довго ще стояв частково зруйнований, а вже за радянської влади хотіли підірвати його. В 1959 р. на цьому місці відкрили кінотеатр, який чернівчани на згадку про стару синагогу охрестили «кіногогою».

Колишня синагога
 


» Успенська греко-католицька церква
рубрика: туристам » Пам'ятки культури | переглядів: 928 | коментарі: 0
Успенська греко-католицька церкваСпочатку греко-католицька громада Чернівців молилася в римсько-католицькому костьолі Спорудження Святого Хреста. В ній був свій вівтар. Тадей Туркул, який був заможним городянином в 1820 р. придбав для майбутнього уніатського храму власну ділянку, пожертвувавши на будівництво значні засоби. Ділянка перебувала трохи на схід від площі Ринок. 10 червня 1821 року вже деякі чернівецькі греко-католики врочисто заходили в свій новий храм.

Успенська церква була перебудована в стилі українського бароко, простоявши більше ста років. Проект підготовив відомий вчений та політик Володимир Залозецький. Оновили храм в 1937 році та освятили його на честь великого церковного свята Першого Пречистого Пресвятої Богородиці, який дуже шанований в українській церковній календарній традиції.
 


» Ботанічний сад університету
рубрика: туристам » Пам'ятки культури | переглядів: 1048 | коментарі: 0
Ботанічний сад університетуБотанічний сад є одним з найстаріших в Україні та бере свій початок ще з часів, коли Буковина входила до складу Австро-Угорщини. Заснований він магістром в 1877 році, створювався під керівництвом львівського садівника Карла Бауера. Саджанці завозились з Австрії із Мускауерського розсадника і розміщувались за родовими комплексами

Впродовж 11 років створювалися унікальні колекції дерев та рослин, яких тут налічується 1300. В розпорядження Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Ботанічний сад перейшов у 1940 році. Сьогодні Ботанічний сад - заповідний об'єкт загальнодержавного значення, на території якого безліч видів рідкісних дерев та рослин. Площа Чернівецького ботанічного саду (найменша в Україні) складає 3,5 га і має 4 відділення: трав'янистих рослин, дендрології, субтропічних та тропічних рослин - і паркознавства.

Першим директором закладу був професор ботаніки Едуард Тангль. Ще з часів Тангля збереглися екзоти: майже кожне десяте дерево тут ще пам'ятає Чернівці ХІХ ст.

У 1918 р. Сад був підпорядкований румунському інституту ботаніки. Відтоді велися роботи зі створення гербарію та систематизації флори Буковини. Після Другої світової війни велика частина насаджень була знищеною. В 1956 р. площа ботсаду в 4,8 га складалася з аборигенних видів в зв’язку з приєднанням дендрарію колишньої резиденції буковинських митрополитів. З 1969 р. Сад рахується як наукова установа, а з 1992 р. – отримує статус заповідного об'єкту загальнодержавного значення.Ботанічний сад університету

Нині основою Саду є дендрарій, колекція якого налічує 385 декоративних форм і 768 видів, різних різновидностей і сортів. З листяних порід представлені 755 таксони та 437 хвойних. В саду можна побачити такі рідкісні для наших широт дерева, як секвоядендрон велетенський, дуб великоплідний, киприс болотний, тюльпанове дерево, ялицю Нордмана, сосну Веймутова, барбариси, магнолії тощо. Одних лише кактусів тут налічується 145 видів, ірисів - 80 сортів, нарцисів - 70, а хризантем - 60.

Щорічно можна спостерігати як тут квітнуть хамеропс деревовидний та фінік канарський, плодоносить сторічна лівістона китайська.

З колекція трав'янистих рослин тут представлені 1220 видів таксонів, з яких 380 - представники місцевої флори. Серед декоративних багаторічників можна побачити родину лінійних: 180 сортів та 120 видів з 30 родів. Колекція нарцисів налічує 70 сортів, ірисів - 80 сортів, жоржин – 65, піонів – 25, тюльпанів – 85, хризантем - 60.
Зараз Чернівецький Ботанічний сад обмінюється насіннями з 86 країнами СНД і далекого зарубіжжя, тримаючи з ними постійний зв’язок. Крім інтродукції, важливим фактом стало раціональне використання рослинних ресурсів Буковини та вивчення раритетного фітогенофонду.

На 125-річчя Саду у вересні 2002 р. була проведена міжнародна наукова конференция. У жовтні 2002 р. дендрарію Ботанічного саду присвоєно статус наукового об'єкту, що становить Національне надбання України.
Ботанічний сад університету
 


» Музей Юрія Федьковича
рубрика: туристам » Пам'ятки культури | переглядів: 1163 | коментарі: 0
Музей Юрія ФедьковичаЛітературно-меморіальний музей Юрія Федьковича – музей, присвячений життю і творчості класика української літератури Юрія Федьковича, який знаходиться на розі Соборної площі і вул. Франка. Засновано музей у 19 квітня 1945 р. Спочатку музей розміщувався в одному з залів Резиденції Буковинських митрополитів, а потім в 1962 р. переїхав на вул. Кобилянську в приміщення Чернівецького краєзнавчого музею. Визначились з місцем розташування 24 серпня 2004 р., тепер він в останній прижиттєвій квартирі письменника – на Соборній площі в будинку № 10. В цьому будинку виходила газета «Буковина», редактором якої був сам Федькович, також цей будинок був осідком українського товариства «Руська бесіда».

Юрій Федькович не тільки талановитий письменник, а й великий громадський діяч. Він завжди захищав бідний гуцульський народ, який був в дуже скрутному становищі. Про це свідчать протоколи та листи письменника до австрійських властей і сейму в справі сервітутового процесу Довгопільської округи 1863-1869 рр. та інші документи.

Експозиція музею складається з літературної та меморіальної частин.

В літературній експозиції відтворили життєвий шлях письменника, громадську та педагогічну діяльність та його творчість. Велику цінність в музеї має оригінальна художня спадщина Ю. Федьковича, зокрема його перша збірка “Поезії Іосифа Федьковича” (1962 р.). Представлена полемічна брошура А. Кобилянського “Слово до слова, до редактора “Слова”, де вперше надруковано поезію Ю. Федьковича під назвою «Жовнірські думи». В музеї також експонуються збірки поезій Ю. Федьковича, видані в Коломиї у 1867—1868 рр.Музей Юрія Федьковича

Літературна експозиція експонує рукописи та видання творів «буковинського соловейка». Сюди варто зайти заради чудової колекції старих листівок, а ще різних рукописів.

В меморіальній експозиції музею представлено кімнату письменника, приміщення де відбувалися збори товариства «Руська бесіда» та редакцію газети "Буковина». В цій частині зберігаються особисті речі письменника – його твори, музичні інструменти, фотографії висвітлюючи його просвітницьку та видавничу діяльність та інші унікальні речі, що засвідчують любов письменника до буковинців та рідного краю.. Представлено також засноване в 1875 році студентське товариство «Союз».Музей Юрія Федьковича

На будинку музею встановлена меморіальна дошка Юрія Федьковича.

У м. Путила знаходиться філія літературно-меморіального музею, у місці де народився Ю. Федькович.
 


» Музей народної архітектури та побуту (Скансен)
рубрика: туристам » Пам'ятки культури | переглядів: 736 | коментарі: 0
Музей народної архітектури та побуту (Скансен)Обласний державний музей народної побуту та архітектури перебуває на окраїні міста Чернівців на Вулиці Московської олімпіади. Так званих скансенів всього на Україні нараховують шість. Словом скансен називали оази давнього побуту, ще коли хати крилися очеретом. Перший етнографічний музей на відкритому повітрі в Європі відкрив в Стокгольмі 1891 року етнограф Артур Хацеліус, так назва скансен пішла по всьому світу, перетворившись з власної в загальну.

Популярність ідеї створення таких музеїв доторкнулася і до Чернівців. На засіданні Наукового товариства в Зальзбурзі сенатор Володимир Залозецький, який був на той час ще й директором народовідання та популярний в Чернівцях меценат в 1906 році вирішив увіковічнити дерев’яні пам’ятки Буковинського краю.

Реалізація скансену відбулася аж через декілька десятиліть та одну світову війну. З мертвої точки справа зрушила в 1934 році, коли на гору Цецин було привезено селянську садибу з Карпат. Поставили на схилах замкової гори біля міні-музею різьблену браму, за якою можна було милуватися дбайливо відтвореною хатою та господарськими спорудами. Тільки вона пережила другу світову війну, і зараз її можна побачити недалеко від входу народного музею.

Музей був засновано в липні 1977 року. Він являє собою архітектурно-ландшафтний комплекс, який складається з пам'ятників народної архітектури і побуту кінця ХVІІІ – першої половини ХХ ст. Під відкритим небом відтворено стародавнє буковинське село, яке нараховує близько 35 споруджень, перевезених з різних куточків області та реконструйованих у первісному виді з відповідним природним оточенням: селянські садиби різних соціальних верств населення, млини-вітряки, кузня, корчма, сільська управа, церква з дзвіницею та ін. Всередині приміщень відтворені історичні інтер'єри та експонуються предмети традиційної народної культури і побуту: знаряддя праці, колекції чоловічого та жіночого одягу, вишивки, килими, народні прикраси, вироби декоративно-прикладного мистецтва, предмети культу, книги, документи, фотографії.Музей народної архітектури та побуту (Скансен)

З 60-х до 70-х років ХІХ століття неподалік від музею розташовувалася міська шибениця, де збиралося чимало народу.

Зараз територія музею складає 8,65 га, приходячи сюди можна уявити якими були Чернівці наприкінці XVIII століття, коли місто відійшло до імперії Габзбургів. В наш час кожного року в скансені проводяться фестивалі: релігійний "Обнова-фест" та фольклорний обласний "Від Різдва до Йордану".

З усіх споруд одразу в очі кидаються силуети трьох двоярусних вітряків, яких привезли з села Шишківців Новоселицького району та Рукшин, що на Хотинщині.Музей народної архітектури та побуту (Скансен)

По музейній «вулиці» тягнуться за майновою ієрархією три селянські садиби: від хати заможного до хати бідняка.

Збудували для музею в селі Драчинці на Кіцмащині з смереки і церкву св. Миколая.

Найстаріша та найбагатша оселя в музеї з села Рідківці Новоселицького району, побудована в 1835 році. Нагорі розташовуються димники, щоб не замерзнути взимку. А на подвір’ї є і кошиця, і стодола, навіть квіти на клумбах.

Сільську управу, яку називають примарією спорудили в с. Ревне, що на Кіцманщині в 30-х рр. ІХ ст..), це і є останньою будівлею перед церквою.

 


» Церква на Горечі
рубрика: туристам » Пам'ятки культури | переглядів: 537 | коментарі: 0
Церква на Горечі Мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться на вулиці Московської олімпіади. Щоб пройти до церкви необхідно пройтися по дорозі через «лісок на Горечі», який був улюбленим місцем відпочинку та для пікніків людей у австрійську добу. Мурований храм є найстарішим зі збережених у Чернівцях, також являється однією з найцінніших пам’яток культового зодчества Буковини.

Саме ж Горече вперше згадується ще у XVIII столітті, коли у 1718 році начальник прикордонної варти і митної служби М. Замфір став власником цього лугу. Слово «горече» означає «згар», тобто згоріле місце. В румунський та австрійський періоди воно мало назву «Міська Гореча». Остання ж назву дали більш сучасну – Гарячий Урбан.Церква на Горечі

Звели церкву на місці старої дерев’яної церкви в 1767 році. Будувався храм під духовним керівництвом ігумена Артемона Кініцького. Про архітектора будівлі, на жаль, так нічого й не відомо, але видно він був майстром своєї справи. Існує легенда, що російська імператриця Катерина ІІ виділяла гроші на будівництво церкви.

Архітектура храму має типово бароковий стиль, популярний на той час, проте з елементами молдавської та румунської шкіл XVII - XVIII століть. Дивлячись на нього, згадуються муровані храми Наддніпрянщини. Стіни завтовшки в 1,4 метри, а вікна вузькі - амбразури.

Вражає також і інтер’єр храму. За рахунок товстих стін та три аркової перегородки, церква, яка ззовні здається великою – всередині здається доволі мініатюрною. У храмі дуже цінні фрески – живопис XVIII століття: “Чудо Святого Георгія о змії” та «Страшний суд». Дерев’яна двоярусна дзвіниця так і зберелася до наших часів, для якої в ігумен Кініцькій замовив мідні дзвони, відлиті з турецьких гармат.

У 1783 році «Духовний регламент» ліквідував монастир разом з іншими монастирями Буковини. З того часу церква Різдва була парафіяльною, а відновили її аж в 1995 році.Церква на Горечі

Відомо, що святиню відвідував російський імператор Олександр І у жовтні 1823 року. З ним стався неприємний випадок, під час якого на імператора накинулися собаки паламаря, від яких він оборонявся вирваним з огорожі дрючком, який довго стояв в храмі, як реліквія ще на початку ХХ століття.

 


» Театральна площа
рубрика: туристам » Пам'ятки культури | переглядів: 823 | коментарі: 0
Театральна площаНаприкінці ХVIII в. там, де тепер Театральна площа, була окраїна міста, за якою починався густий ліс. У середині XIX в. тут торгували зерном, а пізніше – рибою, отже вона стала називатися Рибною – Фишпляцом. Активна забудова площі почалася в першім десятилітті ХХ в.
Так одним з найдивніших і красивіших місць Чернівців є ансамбль Театральної площі, з гранітними спусками до сквера посередині. Прикрасою та ключовим спорудженням у забудові площі є музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської, побудований в 1903-1905 рр. по проекту архітекторів Ф.Фельнера і Г.Гельмера як міський театр. По архітектурі та інтер'єру він не уступав віденським театрам. Про це втілення художніх амбіцій чернівчан красиво висловився австрійський публіцист Г. Гайнцен: “Чернівецький театр - це мрія з оксамиту і золота, спроектована віденськими архітекторами Гельмером і Фельнером... Чернівецький театр – це спадщина культурним чернівчанам...”. Тут виступали більші майстри оперної та драматичної сцени Європи: великий Енріке Карузо, Федір Шаляпін, Саломея Крушельницька, Марія Біешу, актор австрійської драми Моіссі та інші.

Архітектурний вид театру гармонійно сполучає необарокко і модерн. Обтічні форми фасаду підкреслюють скульптурний фриз на теми античної міфології, алегоричні статуї, розміщені над вікнами. Фойє і зал для глядачів пишно прикрашені різьбленням і необарокковими скульптурами. Перед театром раніше стояв мармуровий пам'ятник Ф.Шиллеру (1907р.), у цей час на його місці - пам'ятник письменниці О. Кобилянській, життя і творчість якої тісно пов'язані з Чернівцями.

Новий художній стиль сецесії (“Art Nouveau”), який панував на початку ХХ ст. у Чернівцях, відбився на архітектурі і інших будинків на Театральній площі, серед яких побудований в 1908 році Єврейський народний будинок (у цей час Міський палац культури). Ініціаторами його будівлі були Генріх і Жозефіна Вагнер, проект був виконаний у Львові. Фасад прикрашають кам'яні статуї Атлантів, багата ліпнина прикрашає також зали в інтер'єрі.

У стилі пізньої сецесії побудована в 1908-1910рр. Торгово-промислова палата Буковини по проекту архітектора Ф. Готтесмана. Великий 4-поверховий будинок прикрашають на фасаді майолікові вставки з зображенням атрибутики різних ремесел, на аттику бачимо скульптури Меркурія і Геї (давньоримських богів - заступників комерції та подорожей) з рогами достатку в руках. У цей час тут розташований Буковинський медичний університет.

За цим будинком, у прямокутнику чотирьох вулиць (Грушевського, Котляревського, Міцкевича і Ватутіна), перебуває монументальна будівля Обласної державної адміністрації, побудована в 1905-1906 роках як Палац юстиції. Автор проекту львівський архітектор Франц Сковрон у загальному образі будівлі стилізував ренесансний флорентійський палац XV ст., але переосмислений у дусі модерн. Риси сецесії виявилися в посиленій декоративності, обробці і фактурі облицювання (з'єднанні червоної й зеленої цегли), у флоральных майолікових прикрасах верхньої частини. Аттика прикрашає алегоричні статуї, а вхід опікують скульптури двох левів.
 


» Німецький Народний Будинок
рубрика: туристам » Пам'ятки культури | переглядів: 702 | коментарі: 0
Німецький Народний БудинокНімецький Народний будинок знаходиться майже в самому кінці вулиці О. Кобилянської, він є одним з центрів багатонаціонального культурного середовища «габсбурзьких» Чернівців. Побудовано Будинок було в 1910 р. за проектом німця Густава Фріча. На рахунок стилю можна сказати, що це модерн з мотивами німецької народної архітектури, але переосмисленої в дусі неоромантизму.

Ізраель Халфен відомий пуліцист колись цей заклад описував так: «На Панській (теперішній Кобилянській) вулиці врочисто стоїть Німецький Будинок з ошатними фронтонами, чорно-біло-червоним малюнком на стінах і облицьованої деревом пивною на першому поверсі». Тут знаходилися кав'ярня та ресторан, де кожний відвідувач міг поринути в атмосферу справжньої німецької кнайпи. До всього тут проводилися різноманітні заходи в великому старонімецькому залі.

На самому верхньому поверсі і до нашого часу зберігся меморіальний зал Георга Дроздовського, який був видатним австрійським письменником та уродженцем Чернівців. Також насьогодні в історичній будівлі Німецького Будинку діє Суспільство австрійсько-німецької культури «Відродження», яке розмістилося на першому поверсі в правому крилі.
 

Курсы НБУ на сегодня


Опитування
Затримання чиновників і політиків це:

Репресії
Боротьба з корупцією
Помста
Дурість
Залякування інших


Вхід на сайт

Головна сторінка  | Зворотній зв'язок
© 2010 - 2011 Молодий Буковинець