Додати в закладки
Вхід  |  Реєстрація
Пошук по сайту: Розширений пошук по сайту
Туристам
Оголошення
Про Чернівці
Довідка
Транспорт
Архів новин



» Історія Чернівців
рубрика: Про Чернівці » Історія міста | переглядів: 1686 | коментарі: 0
Історія ЧернівцівСто раз народжувалось, сто раз вмирало і, немов міфічний птах Фенікс, сто раз воскресало з руїн і пожарищ це прадавнє слов'янське місто Чернівці, втім як і багато міст Київської Русі…

Чернівці своєю історією, природною красою, дивною архітектурою, щедрою душею його жителів давно зайняли видатне місце в реєстрі українських та європейських міст. Старожитній початок та історичний розвиток наповнюють його шармом і привабливістю для людей, які цікавляться Буковиною.

Припускають, що назва міста походить від багатолюдного міста-фортеці на південних рубежах Галицької держави, який називався «Чернь» або «Чорне місто», побудований на лівому березі річки Прут. Можливо, ця назва походила від чорних дубових, перекладених чорноземом стін фортеці, яка була повністю зруйнована монгольським завойовником Бурундаєм, після чого жителі переселилися на правий берег річки Прут. З 1359 року місто стало частиною Молдавської держави.

Перші письмові згадки про Чернівці знаходились в рукописах молдавського володаря Олександра Доброго, які були видані ним львівським купцям 8 жовтня 1408 року. Саме ця дата зараз і є офіційним днем міста. В той час місто було розташоване на перехресті доріг з північно-західної Європи на Балкани і в Туреччину. З 1457 року місто являється адміністративним центром всього регіону та центром проведення ярмарків.

Місто за час свого існування було під гнітом Османської імперії, в 1774-1918 рр. входило до складу Австро-Угорської імперії, а з 1918 по 1940 рр. – Румунії, при цьому кілька разів було зруйноване. В 1774 році тут жило близько 290 родин і три дерев'яні церкви.

Місто почало розцвітати в 1778 році, коли був призначений голова військової адміністрації герцог Карл фон Енценберг. Для розвитку торгівлі та виробництва він запросив багато купців, промисловців, ремісників. Новий імпульс розвитку місту додали з 1786 року Петрівські ярмарки, які проводилися з 1 по 15 липня.

Місто стало самокерованим, коли було вибрано перших членів міської ради. Це відбулося у березні 1864 року. Яків лицар фон Петрович (1846-1866) став першим автономним бургомістром.
Історія Чернівців

Другим бургомістром Чернівців був Антон лицар Кохановський фон Ставчан (1866-1874 і 1887-1905), який залишив після себе помітний слід в історії міста. Саме з його імені почалося становлення Чернівців як міста європейського типу. В його часи в Чернівцях почало розвиватися виробництво та торгівля, зросла ділова активність. Західне місто стало міжнародним центром транспорту. Було завершено будівництво систем каналізації та водопроводу, почато рух електричного транспорту, почала працювати перша електростанція, побудовано ряд видатних архітектурних споруджень міста та багато іншого.

З середини 19 століття до початку 20-го було побудовано безліч архітектурних пам'ятників, які принесли велику славу місту.

Поряд з прекрасними зразками європейського модерну (сецессіону) у місті збереглося безліч прикладів справжнього оформлення інтер'єрів і архітектурного декору - вітражів, ліпнини, різьблення, литого вручну скла. Сучасники називали це місто "маленьким Віднем на Пруті". Щоб відчути "віденський дух" кінця XIX - початку XX століття, досить побродити по чарівних вулицях міста і насамперед по вул. О. Кобилянської (в минулому Панська), Головної, Руської, Вірменської. Особливе враження справляє центральна міська площа Ринок. Її архітектурною домінантою служить будівля Ратуші (1843-47рр, арх. Андреас Микулич). Поруч з Ратушою привертає увагу будівля Обласного художнього музею (1901 р., арх. Губерт Гесснер, віденський сецессіон). Воно вражає декором і прекрасним інтер'єром з вітражами. А на величезному мапанно у верхній частині фасаду в алегоричній формі зображені землі Австро-Угорської імперії.

На площу виходить і ряд будівель колишніх готелів - "Золотий лев", " Під Чорним Орлом" і ін. Ансамбль площі завершує споруджений пам'ятник Тарасу Шевченко. Не менш чарівна і Театральна площа, прикрасою якої служить Музично-драматичний театр ім. О. Кобилянскої. Архітектурним символом міста по праву вважається велична Резиденція митрополитів Православної церкви Буковини і Далмації, зведена в 1864-82 рр. по проекту та під керівництвом чеського зодчого Йозефа Главки. В ансамблі органічно сполучаються мавританські, візантійські, романські, іудейські і готичні мотиви.Історія Чернівців

Для будівництва величезного комплексу на пагорбі над рікою Прут у Чернівцях були споруджені цегельний та керамічний заводи, а для їхньої експлуатації була відкрита спеціальна школа майстрів. У центрі ансамблю розташований Митрополичий корпус (1864-76) - найрозкішніша будівля резиденції. Композиційним центром будівлі служить парадний вестибюль і розташований над ним Мармуровий зал (колишній Синодальний). Його стіни облицьовані мармуром, прикрашені розписом, а потовк - різьбленими дерев'яними панелями. Поруч Червоний зал, також оброблений різьбленим дерев'яним декором. Блакитний зал відрізняється строгістю і вишуканістю і використовується для офіційних церемоній. Домінантою Семінарського корпуса (1870) є церква Трьох Святителів: Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста. Її багатий інтер'єр прикрашає розкішний іконостас. Парадний двір з третьої сторони замикає Будинок для приїжджих (1874). Четверта сторона відділена від вулиці огорожею з монументальними воротами в центрі. Оригінальність ансамблю підкреслюють високі круті дахи, прикрашені кольоровою черепицею, що утворює візерунки з мотивами буковинського народного орнаменту.

За Митрополичим корпусом розміщається парк зі штучною водоймою, гротом і рідкими породами дерев. Перед фасадом корпуса встановлене бронзове погруддя Й. Главки. У наші дні в цьому комплексі розміщаються центральні корпуси Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, заснованого в 1875 р. як німецький університет. Споконвічно корпуса університету перебували на вул. Університетській. В одному з них в 1890-91 рр. вчився Іван Франко. У місті багато культових споруджень XIX-XX ст. різних конфесій. Найстарші - дерев'яні церкви "хатнего" типу: Миколаївська (1607) і Успенська (1735). На східній окраїні Чернівців в урочищі "Гореча" перебуває чоловічий монастир Різдва Богородиці, заснований в 1712 р. Собор Різдва Богородиці (1767) оборонного типу з бойовою галереєю уздовж другого ярусу. До монастиря приписаний дерев'яний храм Піднесення Господнього з дзвіницею (XVII в.), у с. Гарячий Урбан на окраїні Чернівців.

Сучасні Чернівці — це історичний центр Буковини, розташований на мальовничих берегах ріки Прут, в самому підніжжі Карпат. Займає місто площу близько 150 кв. км. Чернівецька область має границю з Івано-Франківською, Тернопільською та Хмельницькою областями України, Молдавією і Румунією. З Чернівцями пов'язане життя багатьох діячів української, австрійської, румунської, єврейської культури.Історія Чернівців
 

Курсы НБУ на сегодня


Опитування
Затримання чиновників і політиків це:

Репресії
Боротьба з корупцією
Помста
Дурість
Залякування інших


Вхід на сайт

Головна сторінка  | Зворотній зв'язок
© 2010 - 2011 Молодий Буковинець